До витоків поняття «інституційна структура економіки» у біологічній і дуалістичній соціології ХІХ століття
DOI:
https://doi.org/10.26642/pbo-2017-2(37)-94-97Ключові слова:
інституції, інституціоналізм, інституційна структура економіки, методологія інституціоналізму, еволюційний підхід, структуралізм, структурний функціоналізмАнотація
У роботі окреслено значимість дослідження історії поняття «інституційна структура економіки» та її важливість для трансформації інституційного середовища економічної системи сучасної України.
Автор зупиняється на дослідженні Г. Спенсером диференціації структури суспільства та її функцій. Підкреслено з’ясування вченим органічного взаємозв’язку частин цілого, відносну самостійність цілого (структури) і частин як у суспільстві, так і в організмі.
Досліджено розуміння прогресу П. фон Лілієнфельдом у економічній правовій та політичній сфері та розуміння структури суспільства А. Шеффле.
Проаналізовано класифікацію суспільства за рівнем централізації А. Фульє та форми взаємозв’язків між елементами структурованого суспільства Дж. Маккензі.
Значну увагу приділено з’ясуванню значенню структури «соціальної матерії» для соціально-економічного прогресу, а також проведено паралелі між теорією соціальної діяльності і сучасною теорією трансакційних витрат у концепції М. Оріу .
Автор приходить до висновку, що представники біологічної і дуалістичної соціології ХІХ ст. у вивченні структури соціальної системи: 1) здійснювали її декомпозицію, аж до виокремлення елементарного рівня (Г. Спенсер, А. Шеффле); 2) з’ясували структури підсистем та специфіку її елементів (Г. Спенсер, П. фон Лілієнфельд, Дж. Мекензі); 3) встановили функції, які елементи виконують у системі (М. Оріу, А. Шеффле). У їхніх працях простежуються спроби створити концепцію структури і функціональних зв’язків соціуму як цілісності. Поєднання концептуального підходу до суспільства як до цілісного організму з еволюційними підходами створило умови для поширення структуралізму в економічних науках та використанню методології структурного функціоналізму у дослідженнях сучасного інституціоналізму.
Посилання
Nureev, R.M. (2005), «Vvedenie. Jevoljucija institucional'noj teorii», Postsovetskij institucionalizm, in Nureev, R.M. and Dement'ev, V.V. (ed.), Kashtan, Doneck, 462 p.
Kvashnickij, V. (2006), «Istoki jevoljucionnoj jekonomiki», Istoki: iz opyta jekonomiki kak struktury i processa, in Kuz'minov, Ja.I. (ed.), Izd. dom GU VShJe, Moskva, 533 p.
Osipov, G.V. (ed.) (2001), Istorija sociologii v Zapadnoj Evrope i SShA, NORMA–INFRA-M, Moskva, 576 p.
Bart#, P. (1902), Filosofija istorii kak socіologіja, Translated from German by Model', M.S., S.-Peterburgskaja Jelektropechatnja, S.-Peterburg, 348 p.
Hauriou, M. (1896), La science sociale traditionnelle, L.Larose, Paris, 432 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Юрій Володимирович Ущаповський
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автор, який подає матеріали до друку, зберігає за собою всі авторські права та надає відповідному виданню право першої публікації, дозволяючи розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та джерела первинної публікації, а також погоджується на розміщення її електронної версії на сайті Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.