Зарубіжний досвід масової оцінки нерухомості

Анотація

У статті розглянуто зарубіжний досвід формування та функціонування систем масової оцінки на прикладі окремих країн. У вибірку країн з одного боку потрапили США та Швеція як країни, де система масової оцінки вже успішно функціонує десятиліттями, а з іншого боку – Литва, Словенія, Білорусь та Польща, де формування системи масової оцінки розпочалося лише наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. Здійснено порівняльний аналіз та узагальнення ключових аспектів систем масової оцінки обраних країн, таких як законодавче регулювання масової оцінки, адміністрування процесу масової оцінки в контексті розподілу функцій і повноважень між ключовими суб’єктами, облік та аналіз вхідної інформації щодо економічних і фізико-технічних характеристик об’єктів нерухомості, застосування оціночних підходів та методів до оцінки окремих видів нерухомості тощо. Як показує світовий досвід, моделі і процедури масової оцінки формують основу сучасних вартісно орієнтованих систем оподаткування нерухомості, оскільки дозволяють ефективно вирішити завдання щодо одночасної оцінки великої кількості об’єктів в умовах обмеженого часу й фінансових ресурсів. Саме тому результати масової оцінки першочергово використовуються для податкових цілей, зокрема з метою визначення бази оподаткування податку на нерухомість. В окремих країнах результати масової оцінки додатково використовуються в банківській та страховій діяльності, а також з метою обліку й оподаткування нерухомості під час спадкування чи дарування тощо. На основі аналізу зарубіжного досвіду в статті розглянуто проблеми та перспективи впровадження системи масової оцінки в Україні, зокрема акцентовано увагу на відсутності відповідного законодавчого регулювання, низькій відкритості та прозорості ринку нерухомості, невідповідності існуючих регістрів обліку нерухомості інформаційним потребам масової оцінки тощо. Подальші дослідження будуть спрямовані в таких напрямах: по-перше, вивчення систем обліку операцій із нерухомістю та систем обліку фізико-технічних характеристик нерухомості, які б відповідали інформаційним запитам масової оцінки; по-друге, дослідження методів і моделей, розробка процедур масової оцінки відповідно до особливостей локального ринку на прикладі ринку житлової нерухомості одного з районів м. Київ.