Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу

Роль міжнародних організацій і донорських програм у розвитку готельної індустрії України

Оксана Богданівна Конарівська, Вячеслав Вікторович Лігостаєв — пт, 19 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджено роль міжнародних організацій і донорських програм у процесах відновлення та розвитку готельної індустрії України в умовах війни та посткризової трансформації. Окреслено ключові напрями підтримки галузі з боку EU4Business, GIZ, Світового банку, USAID, UNDP, а також цифрових платформ таких, як Mastercard, Booking.com, Airbnb. Виокремлено значення внутрішніх політико-інституційних умов, у яких функціонує готельний бізнес, що визначають ефективність впровадження міжнародної допомоги. У межах дослідження здійснено комплексний інституційно-інструментальний аналіз міжнародних ресурсів і програм підтримки готельної індустрії України. Така методика ґрунтується на поєднанні порівняльного аналізу для зіставлення міжнародних практик, структурно-функціонального підходу для визначення ролей учасників ринку і ситуаційного аналізу для оцінки реалізованих ініціатив. З метою уніфікації оцінювання програм було застосовано шість ключових критеріїв: назва ініціативи, суб’єкти реалізації, цільова орієнтація, інструменти підтримки, цільова аудиторія, результати реалізації. На основі цієї методики запропоновано класифікацію міжнародних організацій і програм за п’ятьма напрямами підтримки готельної індустрії: фінансово-ресурсна підтримка, освітньо-консультаційний супровід, цифрова трансформація і маркетинг, антикризове управління і співпраця, сталий розвиток. Запропонована класифікація може бути використана як інструмент для аналітичного супроводу рішень у сфері державної політики, стратегічного планування співпраці з міжнародними донорами, моніторингу ефективності реалізованих ініціатив.

Бренд-орієнтоване управління проєктами: теоретичні основи та аспекти практичної реалізації

Галина Миколаївна Тарасюк, Олександр Петрович Ковба — пт, 19 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджено сутність бренд-орієнтованого управління проєктами як підходу, за якого цінності, позиціонування та «обіцянка бренду» інтегруються в управлінські рішення на всіх етапах життєвого циклу проєкту поряд із традиційними обмеженнями часу, бюджету та якості. Визначені ключові принципи бренд-орієнтованого управління проєктами: ціннісна узгодженість, стейкхолдер-орієнтованість, репутаційна відповідальність, інтеграція корпоративної культури. Обґрунтовано, що бренд-орієнтоване управління проєктами тісно пов’язане з концепцією сталого розвитку. У межах цього підходу проєкти мають відповідати принципам ESG, що передбачає відповідальне використання ресурсів, соціальну відповідальність та прозорість управлінських рішень. Доведено, що бренд-орієнтоване управління проєктами можна розглядати як інструмент забезпечення стратегічної узгодженості між бренд-менеджментом, проєктною діяльністю та цілями сталого розвитку підприємства. У сучасних умовах такий підхід дозволяє підприємствам не лише ефективно реалізовувати проєкти, але й формувати довгострокову цінність бренду, підвищувати довіру стейкхолдерів і забезпечувати стійкість розвитку в умовах невизначеності. Обґрунтовано доцільність поєднання взаємодоповнюючих бренд-методологій Brand Key і Brand Ladder із Agile-процесами, що дозволяє перетворити бренд-стратегію на вимірювані ціннісні гіпотези та керований портфель проєктних інкрементів. Практична цінність результатів полягає у можливості застосування запропонованої моделі в діяльності підприємств для підвищення результативності проєктів, зміцнення довіри стейкхолдерів і зростання brand equity в умовах воєнних ризиків та післявоєнного відновлення.

Використання сучасних програмних засобів для підвищення ефективності бухгалтерського обліку в бюджетних установах

Анастасія Михайлівна Банташ — пт, 19 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджено сучасні програмні засоби для автоматизації бухгалтерського обліку у бюджетних установах України в умовах диджиталізації державного управління. Розглянуто специфіку обліку в бюджетному секторі, що обумовлена суворим регулюванням витрат, підпорядкуванням державним стандартам бухгалтерського обліку та контролем з боку Державної казначейської служби. Проаналізовано основні програмні продукти, що використовуються в бюджетних установах, зокрема «BAS Бухгалтерія для бюджетних установ», «ISpro», «M.E.Doc», «KBS», «FIT-Бюджет», «UA-Бюджет», «MASTER: Бюджет» та «РБюджет», із зазначенням їхніх функціональних можливостей, переваг та обмежень. Окрему увагу приділено впровадженню хмарних технологій, електронного документообігу та інтеграції з державними інформаційними ресурсами, що сприяє підвищенню точності, прозорості та ефективності фінансових операцій. Визначено ключові проблеми автоматизації, зокрема недостатній рівень ІТ-компетенцій персоналу, висока вартість ліцензійного програмного забезпечення та часті зміни законодавства. У статті окреслено перспективи розвитку автоматизованих бухгалтерських систем у бюджетному секторі, враховуючи інтеграцію з державними сервісами, використання штучного інтелекту та створення єдиної екосистеми фінансового управління.

Вплив етичних норм на інституційні конструкції національних систем бухгалтерського обліку

Тетяна Петрівна Боднар, Олександр Ігорович Кулик — пт, 19 гру 2025 00:00:00 +0200

Дослідження присвячене детальному аналізу інституціональних змін у бухгалтерському обліку в умовах сучасної економіки. Актуальність теми зумовлена необхідністю адаптації облікових практик до нових викликів глобалізації, а також суттєвими змінами в нормативно-правовому середовищі, які вимагають від бухгалтерів і фінансових фахівців більшої гнучкості та інноваційності. У статті розглянуто основні етапи розвитку інституціональної теорії бухгалтерського обліку, а також проаналізовано її значення для сталого розвитку економіки. Особливу увагу приділено впливу професійної етики на якість облікової інформації, що своєю чергою визначає довіру до фінансової звітності підприємств. Обґрунтовано важливість дотримання етичних норм у професійній діяльності бухгалтерів, оскільки це суттєво впливає на ефективність їх роботи та на імідж професії в цілому. Під час дослідження було проведено ґрунтовний порівняльний аналіз інституційних конструкцій у країнах з різним державним устроєм, а також вивчено вплив політичних і економічних факторів на професійну етику бухгалтерів. Отримані результати можуть слугувати основою для подальших наукових досліджень у сфері бухгалтерського обліку та корпоративного управління. Також результати можуть бути використані на практиці у процесі модернізації облікових систем, що своєю чергою сприятиме підвищенню їхньої ефективності та відповідності сучасним вимогам економіки, забезпечуючи більш прозору та надійну фінансову звітність.

Методи аналізу впливу віртуальних активів на агрегати грошової маси

Сергій Миколайович Защипас — пт, 19 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджується вплив ринку віртуальних активів (VA) на монетарне середовище України з позицій перегляду традиційних підходів до вимірювання грошової маси та функціонування монетарного трансмісійного механізму. На основі даних за період 2016–2025 рр. сформовано узгоджену базу часових рядів для трьох сегментів ринку VA (біткоїн, сукупний ринок криптоактивів, стейблкоїни) та ключових індикаторів монетарного сектору України (агрегат M2, офіційний курс гривні до долара США, обсяги валютних операцій банків). Операційне визначення змінних враховує різну частоту даних, сезонні ефекти та структурні злами, пов’язані з пандемією COVID-19 і повномасштабною війною. Методичний інструментарій ґрунтується на поєднанні VAR, BVAR та TVP-VAR моделей із тестами причинності за Грейнджером, а також на використанні функцій імпульсних відгуків та узагальненої декомпозиції дисперсії прогнозної помилки. Запропоновано модифікацію підходу Ленци – Прімічері до масштабування волатильності шоків, яка дозволяє коректно врахувати епізоди різких макроекономічних коливань у тижневих та місячних рядах. Результати показують, що віртуальні активи статистично значуще впливають передусім на валютний сегмент монетарного середовища: індикатори біткоїна та стейблкоїнів виявляють стійкі причинно-наслідкові зв’язки з офіційним курсом та обсягами операцій на валютному ринку, тоді як прямий вплив на агрегат M2 є слабким і нестійким. Це підтверджує часткову валідність гіпотези про канал віртуальних фінансових сервісів: VA не формують окремий автономний монетарний канал, а модифікують та підсилюють класичний валютний канал передачі монетарних імпульсів, що потребує їх урахування в системі моніторингу фінансової стабільності та сценаріях стрес-тестування.

Особливості відображення результатів інноваційної діяльності в різних балансових теоріях

Ростислав Володимирович Романів — пт, 19 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто актуальні питання трактування сутності поняття «результати інноваційної діяльності» та відображення їх в різних балансових теоріях. Визначено, що теоретична модель балансу повинна формувати основні орієнтири й критерії для визнання, оцінювання та представлення результатів інноваційної діяльності у звітності. Проведено аналіз наукових поглядів щодо необхідності розмежування понять «результативність» та «ефективність» інноваційної діяльності. Виокремлено і узагальнено три основні підходи (класичний, стратегічно орієнтований, непріоритетний), в межах яких результат інноваційної діяльності відображається у звітності за різними формами орієнтації в розкритті інформації. Визначено основні критерії, які відрізняють поняття «результат» й «ефект» інноваційної діяльності та сформульовано власне трактування вказаних термінів. Здійснено короткий огляд основних балансових теорій та дано різні інтерпретації результатів інноваційної діяльності в межах вказаних моделей. Розроблено пропозиції щодо інтерпретації результатів інноваційної діяльності в межах основних балансових теорій, що передбачає узгодження їх економічної сутності з концептуальними положеннями статичної, динамічної, органічної, персоналістичної, юридичної моделей, а також теорії залишкових інтересів і фондової теорії. Запропонований підхід забезпечує цілісне розуміння ролі інновацій у формуванні активів, капіталу, прав власності та джерел фінансування, що сприяє більш обґрунтованому їх відображенню у системі бухгалтерського обліку.