Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу

Цифровий маркетинг у туризмі: роль соціальних медіа та онлайн-платформ у формуванні туристичних потоків

Г. Тарасюк — 2025-09-15

Стаття присвячена дослідженню проблемних питань розвитку цифрового маркетингу в туризмі, зокрема в частині визначення ролі соціальних медіа та цифрових платформ у формуванні туристичних потоків. У статті проаналізовано вплив війни на світовий туристичний ландшафт, визначено показники «надмірного» туризму в деяких країнах Європи.

Виклик сучасної туристичної політики полягає у досягненні балансу між вигодами та сталим управлінням потоками. Авторами охарактеризовано вплив цифрових платформ на туристичні рішення та проаналізовано джерела інформації, якими користуються туристи при виборі подорожей.

За результатами дослідження зроблено висновок, що просування туристичних послуг із застосуванням цифрового маркетингу здійснюється за допомогою таких основних цифрових інструментів: соціальні мережі (SMM); блоги, інтернет-форуми; відеореклама; пошуковий маркетинг (SEM); пошукова оптимізація (SEO); цифровий контент маркетинг; e-mail маркетинг; пресрелізи в онлайн-медіа; push-повідомлення; мобільні додатки; краудсорсингові платформи та інше. Алгоритми штучного інтелекту застосовується для опрацювання значних масивів даних, що дає змогу формувати персоналізовані рекомендації для туристів. Використання таких алгоритмів дозволяє ідентифікувати індивідуальні переваги споживачів туристичних послуг та пропонувати оптимізовані маршрути, що підвищує якість та унікальність туристичного досвіду.

Встановлено, що соціальні мережі дозволяють створювати персоналізовані пропозиції, що підвищує задоволеність туристів і сприяє формуванню лояльності. У результаті цифровий маркетинг у соціальних медіа перетворюється на потужний інструмент стратегічного управління туристичними потоками.

Регуляторні аспекти реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість: проблеми, ризики, перспективи

Ірина Кузьмівна Дрозд — 2025-09-15

Актуальність дослідження зумовлена зростанням фіскального значення ПДВ для бюджету України на тлі складного та динамічного регуляторного середовища, що супроводжується численними проблемами під час реєстрації податкових накладних, включаючи блокування, правову невизначеність і високі адміністративні витрати для бізнесу. Метою дослідження є аналіз проблем функціонування автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних і розрахунків коригування критеріям ризику, а також обґрунтування напрямів удосконалення системи їх реєстрації та розблокування з метою підвищення ефективності, прозорості та якості взаємодії між державою і платниками податків. Дослідження виконано з використанням системного підходу для комплексного аналізу регуляторного середовища, що визначає правила реєстрації податкових накладних, а також взаємозв’язків між фіскальними цілями, правами платників податків і технологічними інструментами моніторингу та логіко-аналітичного методу для виявлення внутрішніх суперечностей у регуляторних підходах, оцінки впливу на платників ПДВ. У статті розкрито питання формування податкового кредиту та податкових зобов’язань платниками ПДВ у системі електронного адміністрування ПДВ, розроблено алгоритм автоматичного моніторингу під час реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування до них у Єдиному реєстрі податкових накладних. Процес моніторингу відповідності податкових накладних і розрахунків коригування критеріям ризику запропоновано умовно поділити на три етапи, кожний із яких охарактеризовано з точки зору процедур перевірки наявності ознак безумовної реєстрації, відповідності критеріям ризиковості платника ПДВ та критеріям ризиковості здійснених операцій. Надані пропозиції щодо удосконалення переліку документів для розблокування податкових накладних.

Інтеграція аналітичних інструментів у стратегічне управління інноваціями підприємств біоенергетики для розвитку циркулярної економіки

Віталій Вікторович Травін — 2025-09-15

У статті розглядається комплексний підхід до підвищення інноваційної спроможності підприємств у сфері біоенергетики через впровадження аналітичних моделей управління інноваційною діяльністю.

Метою дослідження є розробка та обґрунтування комплексної методики аналізу інноваційної діяльності підприємств біоенергетичного сектору в контексті циркулярної економіки, що базується на інтеграції сучасних аналітичних моделей і враховує специфіку галузі, технологічні особливості, ресурсний потенціал, екологічну та соціальну стійкість інноваційних процесів.

Запропоновано підхід до аналізу інноваційної діяльності підприємства, який об’єднує стратегічні, ресурсні, процесні та результативні компоненти, що забезпечує всебічну оцінку його інноваційного потенціалу. Послідовне проходження семи етапів – від визначення стратегічного інноваційного вектора до дослідження гнучкості та здатності до подальшої еволюції – дозволяє виявити як сильні аспекти поточного стану, так і точки росту для оптимізації. Використання комплексного набору методів (SWOT-аналіз, Balanced Scorecard, DEA, TRL-аналіз, модель Stage-Gate, LCA, а також творчі підходи TRIZ/SIT/AIDA) поєднує кількісні й якісні оцінки та робить методику придатною для високотехнологічних секторів, зокрема біоенергетики.

Системний характер методики полягає в тому, що результати кожного етапу стають основою для подальших дій, створюючи безперервний цикл прийняття управлінських рішень із постійним моніторингом і коригуванням. Використання інтегральних індексів, аналітичних матриць і моделей оптимізації гарантує об’єктивність оцінки та можливість порівняльного аналізу з кращими практиками. Водночас врахування екологічних, соціальних і адаптивних характеристик інновацій повністю відповідає принципам циркулярної економіки та сталого розвитку. Така методика спрямована на підвищення ефективності інновацій, мінімізацію ризиків і раціоналізацію ресурсів, що є вирішальним для збереження конкурентних переваг у динамічному глобальному середовищі.

Розкриття інформації про витрати на розкривні роботи у фінансовій та нефінансовій звітності видобувних підприємств

Олена Адамівна Лаговська — 2025-09-15

Розкрито класифікацію звітності видобувного підприємства на основі таких критеріїв: основа загальних підходів до будови показників, повнота розкриття інформації, змістовне наповнення для відповідної групи користувачів; рівні доступу інформації; особливості виду економічної діяльності; ступінь узагальнення, що сприяє уточненню порядку розкриття інформації про витрати на розкривні роботи. Наведено порядок регламентації складання фінансової звітності видобувних підприємств в Україні: оцінка граничних значень показників (балансова вартість активів, чистий дохід від реалізації, середня кількість працівників); визначення виду підприємства; визначення формату подання фінансової звітності; зміна формату подання. Уточнено порядок розкриття інформації про витрати на розкривні роботи відповідно до вимог Тлумачення КТМФЗ 20 «Витрати на розкривні роботи на етапі добування в кар’єрі» у фінансовій звітності вітчизняними видобувними підприємствами. Обґрунтовано порядок відображення інформації про актив розкривних робіт і запаси у фінансовій звітності залежно від одержаних вигід за результатами розкривних робіт як витрати на їх здійснення в частині необоротних і оборотних активів видобувного підприємства. Показано вплив одержаних вигід від здійснення розкривних робіт при добуванні корисних копалин на показники фінансового стану, які в цілому позитивно впливають на зростання валюти балансу. Обґрунтовано зміни структури активів, обсяги видобутку граніту у звітному періоді, розподіл витрат на розкривні роботи між звітними періодами, обсяги реалізації граніту за результатами оцінки вигід від розкривних робіт. Обґрунтовано, що з точки зору маркетингової політики для поточного періоду більш вдалими для видобувного підприємства є вигоди: одержані запаси корисних копалин та одночасно одержані запаси і покращений доступ до майбутніх операцій з добування корисних копалин.

Інноваційна діяльність підприємств із виробництва біопалива: обліково-аналітичний супровід сталого розвитку в умовах циркулярної економіки

Оксана Вікторівна Олійник — 2025-09-15

У статті досліджується інноваційна діяльність підприємств у сфері виробництва біопалива в контексті сталого розвитку та принципів циркулярної економіки. У дослідженні акцентовано увагу на зростаючому значенні біоенергетики як одного з головних напрямів у подоланні сучасних енергетичних, екологічних і ресурсних викликів. Визначено, що ефективне функціонування підприємств біопаливного сектору потребує комплексного обліково-аналітичного супроводу, який забезпечує економічну доцільність інновацій, зменшення екологічного навантаження та досягнення соціального ефекту. Визначено потребу у модернізації облікових систем, з урахуванням екологічної компоненти та оцінки ефективності інновацій на основі системи ключових показників (KPI), що враховують економічні, екологічні, соціальні та обліково-аналітичні індикатори. Особливу увагу приділено впровадженню інструментів Business Intelligence (BI) та Big Data для підвищення якості управлінських рішень і прозорості звітності. В статті наведено приклади реалізації біоенергетичних проєктів в Україні, зокрема щодо виробництва біоетанолу, біогазу та біометану. Продемонстровано потенціал України як аграрної держави у створенні ефективної біоенергетичної інфраструктури, з урахуванням доступної сировинної бази та геоекономічних передумов. Окремо проаналізовано економічну доцільність будівництва біогазових установок і перспективи розвитку внутрішнього та експортного ринку біопалива. Обґрунтовано необхідність адаптації облікових практик до вимог сталого розвитку, зокрема інтеграції екологічних показників у фінансову звітність, що дозволяє ефективно оцінювати інновації у сфері біопалива. Стаття містить пропозиції щодо удосконалення обліково-аналітичного інструментарію та є актуальною для науковців, аналітиків і практиків, які займаються питаннями енергетичної трансформації та розвитку зеленої економіки.

Управлінський вимір ESG-звітності: концептуальні засади інтеграції у систему корпоративного обліку

Оксана Вікторівна Олійник — 2025-09-15

Стаття присвячена дослідженню проблемних питань управлінських аспектів ESG-звітності та її інтеграції в корпоративний облік. У статті обґрунтовано доцільність інтеграції принципів ESG у стратегічний менеджмент підприємств як інструменту досягнення цілей сталого розвитку в умовах соціально-економічних трансформацій. Розглянуто особливості Директиви ЄС про звітність про корпоративний сталий розвиток, які посилили вимоги до розкриття інформації про сталий розвиток та розширили коло компаній, до яких вони застосовуватимуться. Систематизовано та обґрунтовано можливості, які створюються для компаній, дотримуються принципів ESG, а саме: зміцнення відповідальності керівництва щодо реалізації принципів ESG, посилення взаємодії із зацікавленими сторонами, надання працівникам необхідних знань і навичок через освітні та навчальні програми, моніторинг змін у регуляторних органах, використання новітніх технологій. Сформовано концептуальні засади інтеграції ESG у корпоративний облік. Визначено основні складові цієї моделі, яка має поєднувати: інституційне сигналізування, інтегровану звітність, SEA-фреймворк для оцінки прозорості та підзвітності; A3CG-метод як інструмент оцінки достовірності ESG-звітування. Проведено порівняння традиційного фінансового обліку із SEA-фреймворком, визначено його переваги. У процесі реалізації концептуальної моделі ESG-Governance у системі корпоративного обліку запропоновано використовувати чотири взаємопов’язані блоки: блок вхідних факторів, блок управлінських процесів, блок результатів і блок зворотного зв’язку та коригування політик. Доведена доцільність застосування такого підходу.

Завдання управлінського обліку в державних закладах вищої освіти України в контексті сучасних запитів державного управління

Світлана Володимирівна Свірко — 2025-09-15

Управлінський облік у державних закладах вищої освіти виконує значну роль у процесі управління вказаними бюджетними установами. Важливим у забезпеченні дієвості та ефективності є розуміння його завдань у контексті запитів різнорівневого державного управління. В роботі умотивовано вплив таких рівнів із розподілом на: мегарівень – світовий рівень публічного управління, який впливає на вітчизняне державне управління в цілому в контексті світових інтеграційних процесів та вищою освітою зокрема; мезосвітовий рівень – європейський рівень публічного управління, який впливає загалом на реформування державного управління України в контексті євроінтеграційних процесів та на державне управління вищою школою зокрема; макрорівень – національний рівень державного управління, який репрезентує перераховані вище завдання, органічно трансформуючи їх в адаптований та розширений перелік завдань; мезонаціональний рівень – галузевий рівень державного управління вищою освітою та державними фінансами (оскільки державні заклади вищої освіти згідно з бюджетним законодавством є розпорядниками бюджетних коштів), що формує завдання, із урахуванням усіх перерахованих раніше шляхом кореляції з поточними національними проблемами вищої освіти і державних фінансів в Україні; мікрорівень – рівень державного управління конкретними державними вищими навчальними закладами, на якому, за урахуванням всіх попередніх настанов, формуються завдання з аналізом поточних проблем кожного закладу вищої освіти. Визначено їх запити до управлінського обліку державних закладів вищої освіти та сформовано завдання останнього на виконання цих запитів.

Управління прибутками в припинених операціях

А.В. Суряні — 2025-09-15

Припинення діяльності та бізнес-напрямів може використовуватися як інструмент для впровадження практик управління прибутками, незалежно від того, чи є це вигідним чи шкідливим. Мета цього дослідження – проаналізувати вплив припинених операцій на практики управління прибутками в Індонезії. Дослідження проводилося на компаніях, що котируються на Індонезійській Фондовій Біржі (IDX) і які звітували про припинені операції з 2016 по 2024 рік. Для вимірювання управління прибутками було використано модифіковану модель Джонса. За допомогою методу узагальнених найменших квадратів це дослідження виявило, що припинені операції позитивно впливали на практики управління прибутками. Це свідчить про те, що звітування про припинені операції може бути інструментом для маніпулювання фінансовими звітами та підвищення прибутковості, що впливає на цілісність фінансової інформації, яка надається зацікавленим сторонам. Тому зацікавлені сторони мають оцінювати фінансовий стан компаній та оцінювати інвестиційні ризики та стратегії на основі точності фінансових звітів та практик управління прибутками.