Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу

Ефективність державного фінансового контролю: підходи до оцінювання та умови підвищення

Сергій Володимирович Бардаш, Світлана Володимирівна Свірко — пт, 30 сер 2024 00:00:00 +0300

Нерозв’язаність проблем розвитку державного фінансового контролю (ДФК) уповільнює позитивний вплив на соціально-економічний розвиток країни. В умовах воєнного стану та дефіциту фінансових ресурсів бездоганний державний фінансовий контроль набуває ознак одного з головних гарантів ефективного та прозорого використання міжнародної фінансової допомоги. Ефективність ДФК стає головним індикатором ефективного управління державними фінансами. В статті досліджуються підходи до оцінки ефективності ДФК. Встановлено, що зниження обсягу фінансових порушень залежить від групи факторів: ефективності контрольного заходу, ефективності діяльності органу державного фінансового контролю; якості доказової бази, яка має бути фактором незворотної дії у питаннях відшкодування завданої державі матеріальної шкоди; повноти реалізації рекомендацій щодо усунення встановлених порушень та запобігання їх виникненню у майбутньому; рівня професійної компетентності керівників суб’єктів державного сектору з питань реалізації контрольних повноважень. Визначено, що бажана ефективність ДФК залежить від якості його нормативно-правового, методологічного та праксеологічного забезпечення. Досягнення суттєвого впливу на показники державного сектору національної економіки може також відбутися завдяки підвищенню кваліфікації керівників суб’єктів державного сектору.

Статистичний аналіз ефективності використання митних складів під час застосування митних режимів у період воєнного стану в Україні

пт, 30 сер 2024 00:00:00 +0300

Стаття присвячена порівняльній характеристиці організації зберігання товарів на митних складах митниць при митному режимі «митний склад». Було використано загальнонауковий метод порівняння для виявлення диспропорцій між обсягами надходжень митних платежів у регіональному розрізі за окремими митницями. Побудовано алгоритм визначення граничного терміну зберігання товарів на митному складі залежно від застосованого митного режиму. Проведено групування митниць за площею митних складів у розрізі їх видів на основі реєстру підприємств, яким надано дозвіл на відкриття та експлуатацію митного складу за 2022–2023 рр.

Наведено можливі варіанти розміщення товарів відповідно до класифікації УКТ ЗЕД на діючих митних складах у митницях України, що дозволило встановити спеціалізацію митниць за видами митних складів. Здійснено статистичний аналіз структури та динаміки митних платежів у розрізі митниць у 2021 і 2022 рр., що дозволило встановити найбільш ефективні та неефективні митниці за обсягами надходжень до Державного бюджету України. Наведено порівняльну характеристику нормативного регулювання порядку організації зберігання товарів на митному складі в умовах митного режиму «митний склад» та інших митних режимів відповідно до Митного кодексу України.

Поставлено для перевірки гіпотезу, що одним із вагомих чинників, що впливає на надходження митних платежів до Державного бюджету України, є площа митних складів. Застосовано коефіцієнт детермінації як метод кореляційно-регресійного аналізу, що підтвердив наявність суттєвого зв’язку між площею митних складів та очікуваними митними платежами до Державного бюджету України. Встановлено, що серед факторів, що впливають на надходження митних платежів, 38 % припадає на площу митних складів, а 62 % – на інші фактори.

Інституційне сигналізування за допомогою ESG звітності

пт, 30 сер 2024 00:00:00 +0300

Проаналізовано сучасні тенденції розвитку системи звітування в умовах розвитку інституційних основ діяльності підприємств на засадах сталого розвитку. Обґрунтовано доцільність використання сигнальної теорії для більш ґрунтовного розуміння процесів взаємодії підприємства зі стейкхолдерами. Проведено історичний аналіз використання сигнальної теорії в бухгалтерському обліку. На основі аналізу праць вчених-обліковців виокремлено три основні напрями застосування сигнальної теорії в бухгалтерському обліку (при виборі методів обліку; при розкритті додаткової інформації про фінансову ефективність; при розкритті додаткової облікової інформації про сталий розвиток). Розкрито теоретичні засади сигнальної теорії як засобу пояснення взаємодії підприємства зі стейкхолдерами за допомогою розкриття ESG звітності. Розроблено та проаналізовано механізм інституційного сигналізування за допомогою ESG звітності в сигнальному середовищі. Названо недоліки застосування сигнальної теорії для аналізу процесів оприлюднення ESG звітності у випадках маніпулювання показниками та їх фальсифікації. Обґрунтовано причини необхідності розвитку сигнальної теорії в напрямі подолання проблеми надання підприємствами фальшивих сигналів за допомогою ESG звітності.

Розвиток стратегічного управлінського обліку інноваційного капіталу на основі збалансованої системи показників

Вікторія Костянтинівна Макарович — пт, 30 сер 2024 00:00:00 +0300

Розглянуто сутність збалансованої системи показників як засобу інформаційного забезпечення інноваційного менеджменту підприємства. Розкрито функції збалансованої системи показників у системі інноваційного менеджменту. Проаналізовано роль збалансованої системи показників у формуванні інформаційного забезпечення управління інноваційним капіталом підприємства. Проаналізовано фактори, які зумовлюють необхідність розвитку збалансованої системи показників в умовах економіки знань.

Виокремлено та проаналізовано чотири основні варіанти реорганізації збалансованої системи показників для облікового забезпечення управління інноваційним капіталом підприємства: 1) включення інноваційних показників до наявних перспектив ЗСП; 2) перейменування окремих перспектив ЗСП; 3) вирізнення нової «інноваційної» перспективи; 4) створення інноваційної системи показників.

Обґрунтовано переваги та недоліки кожного із запропонованих варіантів розвитку збалансованої системи показників з позиції побудови системи облікового забезпечення управління інноваційним капіталом на українських підприємствах.

Управління ризиками будівельної галузі в Україні

Роман Сергійович Макуха — пт, 30 сер 2024 00:00:00 +0300

Ефективне функціонування та відновлення будівельної галузі в умовах економічної нестабільності та війни є важливим завданням для України. Руйнування інфраструктури, зменшення попиту на будівельні проєкти та логістичні труднощі створюють складні виклики, які вимагають комплексного підходу до розв’язання. Відновлення будівельної галузі не лише сприяє фізичному відновленню інфраструктури, але й стимулює економічний та соціальний розвиток країни. Залучення фінансової підтримки міжнародних партнерів є ключовим елементом успішного відновлення. В статті детально розглянуто роль та структуру будівельної галузі України. Після руйнування інфраструктури внаслідок війни будівельна галузь стає важливим каталізатором фізичного відновлення та стимулювання економічного зростання. Для забезпечення фінансової підтримки відновлювальних заходів уряд створив низку спеціалізованих фондів, які ставлять за мету допомогти відновленню економіки та інфраструктури країни. Очікується, що ці інвестиції сприятимуть створенню робочих місць, зростанню виробничої активності та економічному розвитку. Оцінки збитків від війни та плани відновлення підтверджують важливість і потенціал будівельної галузі для економічного відновлення України. Зокрема, план національної програми відновлення для будівництва та пов’язаних послуг в Україні враховують модернізацію логістики, житлового фонду та інфраструктури, спрямовуючи значні фінансові ресурси. Очікується, що це стимулюватиме зростання будівельної галузі, забезпечуючи нові можливості для підприємств та створюючи нові робочі місця. Однак існують і ризики, пов’язані з політичною та фізичною небезпекою, знецінення валюти, порушення логістичних ланцюгів постачання та обмеженість робочої сили. Для подолання цих проблем необхідний комплексний підхід, що враховує управління ризиками, стабілізацію економічних умов та підтримку інфраструктурних проєктів. Крім того, необхідною є тісна співпраця між різними інституціями для ефективного вирішення цих проблем і забезпечення сталого розвитку будівельної галузі в Україні.

Роль системи документообігу для оптимізації бізнес-процесів

Ігор Віталійович Орлов — пн, 16 вер 2024 00:00:00 +0300

Автоматизація робочих процесів і повна інтеграція з різними бізнес-сервісами підкреслюють важливу роль систем управління цифровими документами (DMS) у підвищенні організаційної гнучкості, продуктивності та адаптивності. DMS слугують централізованими сховищами, які оптимізують, автоматизують і пов’язують бізнес-процеси, тим самим сприяючи ефективному управлінню документами. Інтеграція DMS із системами планування ресурсів підприємства (ERP) забезпечує комплексне рішення для оптимізації робочих процесів бізнесу, задовольняючи потреби як в операційній ефективності, так і в стратегічному управлінні. Дослідницька стаття окреслює бізнес-модель для управління життєвим циклом електронних документів і записів, зосереджуючись на інтеграції таких процесів, як створення документів, керування, затвердження та безпечне розповсюдження. Цей комплексний підхід покращує організаційну структуру, оптимізує процеси та підвищує безпеку, що призводить до значного скорочення витрат і підвищення ефективності роботи. Модель підкреслює важливість спрощених і автоматизованих робочих процесів з документами для зменшення кількості помилок вручну та операційних вузьких місць. Ключові особливості DMS включають розширені механізми для оцифровки фізичних документів, гарантуючи точне та ефективне збирання всіх даних. Централізоване сховище з контролем версій дозволяє легко шукати та керувати документами, забезпечуючи постійний доступ до останніх версій. Крім того, розширені функції пошуку та доступності забезпечують швидкий і ефективний пошук документів, що має вирішальне значення для підтримки високого рівня продуктивності. Дослідження підкреслює ключову роль DMS на сучасних підприємствах, пропонуючи їхнє впровадження як стратегічний крок для досягнення операційної досконалості та конкурентної переваги. Інтегруючи DMS із системами ERP, підприємства можуть створити цілісне та ефективне робоче середовище, яке підтримує як повсякденну діяльність, так і довгострокові стратегічні цілі. Цей комплексний підхід до управління документами не тільки оптимізує ефективність і зменшує кількість помилок, але й покращує загальну гнучкість і оперативність організації в економічному середовищі.

Облік екосистем як складова управління відновленням України на засадах сталого розвитку

Сергій Миколайович Остапчук, Наталія Георгіївна Царук, Леся Романівна Воляк — пн, 16 вер 2024 00:00:00 +0300

У контексті глобальних та національних цілей сталого розвитку даних традиційної облікової системи недостатньо для оцінки переваг, які суспільство отримує від екосистем та їхніх послуг, а також аналізу антропогенного впливу на природне середовище. У зв’язку з цим, зусиллями міжнародної спільноти було сформовано концепцію обліку екосистем, дані якого характеризують важливість екосистем для національних економік та людства. Мета статті – розкрити концептуальні засади, об’єкти і рахунки обліку екосистем та визначити фактори, що визначають потребу його впровадження як важливої складової управління відновленням України на засадах сталого розвитку. В основу дослідження покладено метод аналогії та абстрактного мислення. Беручи за основу результати попередніх досліджень щодо оцінки результативності концепцій обліку екосистем в окремих країнах та інформаційні запити уряду, інвесторів та міжнародних партнерів щодо стану екосистем в Україні в умовах війни, за допомогою методів аналізу і синтезу, індукції та дедукції, порівняння доведено гіпотезу дослідження – доцільність запровадження обліку екосистем в Україні. Розкрито концептуальні засади обліку екосистем, ключовими об’єктами якого є екосистеми як сукупність активів, що формують природний капітал, та екосистемні послуги – унікальні суспільні блага. Представлено структуру екосистемних рахунків, які акумулюють інформацію, необхідну для вимірювання внеску природи в економіку та добробут людини. Це дозволяє взяти до уваги численні переваги природи, які часто не оцінюються на ринку в традиційній обліковій системі та, відповідно, ігноруються під час прийняття економічних рішень. Визначено фактори, що обумовлюють необхідність розробки національної концепції обліку екосистем та якнайшвидшого практичного її втілення. Гнучкість концепції обліку екосистем, що полягає в можливості формувати екосистемні рахунки згідно зі специфікою природного капіталу країни, беручи за основу міжнародні принципи, дозволить об’єктивно оцінити національне багатство та забезпечити його відновлення, раціональний розподіл і примноження.

Нормативне регулювання формування звітності зі сталого розвитку

Дар’я Олегівна Селецька — пн, 16 вер 2024 00:00:00 +0300

Стаття присвячена дослідженню нормативного регулювання формування звітності зі сталого розвитку, актуальність якої обумовлена зростаючим впливом діяльності підприємств на довкілля, суспільство та економіку. На сьогодні формування звітності зі сталого розвитку для українських підприємств не є обов’язковим, однак в умовах посиленої євроінтеграції розуміння міжнародних та європейських стандартів звітування стає критично важливим. Метою дослідження є огляд чинного нормативного регулювання в частині формування звітності зі сталого розвитку та розробка пропозицій щодо його впровадження у діяльність українських суб’єктів господарювання. Стаття аналізує стандарти Глобальної ініціативи зі звітності (GRI), Європейські стандарти звітності зі сталого розвитку (ESRS) та стандарти Ради з міжнародних стандартів звітності у сфері сталого розвитку (ISSB). GRI пропонує універсальні, тематичні та галузеві стандарти, які забезпечують комплексний підхід до розкриття інформації про впливи підприємства на економіку, суспільство та довкілля. Стандарти ESRS, що стали обов’язковими для великих компаній та підприємств, акції яких котируються на фондових біржах ЄС, спрямовані на гармонізацію звітності зі сталого розвитку в межах Європейського зеленого курсу. Стандарти ISSB, що містять рекомендації SASB, TCFD та CDSB, забезпечують розкриття фінансово значущої інформації для інвесторів. Аналіз показав, що всі три системи стандартів значною мірою узгоджені між собою, що полегшує процес переходу між ними для підприємств. Використання стандартів GRI в Україні може стати підґрунтям для подальшого переходу на стандарти ESRS та ISSB в разі вступу України до ЄС. У статті підкреслено важливість розробки методичних рекомендацій щодо впровадження GRI для українських підприємств. Результати дослідження свідчать про необхідність активного впровадження міжнародних стандартів звітності зі сталого розвитку в Україні для підвищення прозорості, довіри з боку заінтересованих сторін та стратегічного управління підприємствами.